Не дивлячись на зовнішні відмінності, усередині ми дуже схожі, а ось почуття не можна порівнювати та побачити. Є теорія, що кожне почуття “живе” в конкретному місці всередині нас, дана серія про “будинок” моїх почуттів. Згідно моєї уяві про почуття, кожне з них має свій колір, інтенсивність, температуру та спосіб свого проявлення в нас, це мені і хотілося показати. 

Для ілюстрації цієї серії було використано рентгени.

Ніжність. Вона заповнює нас повністю, розливаючись лагідними плавними хвилями, спокійна та обволікаюча.

Мужність. Гостре яскраве почуття, яке спонукає нас рухатися у вибраному напрямку.

Бажання. Сильне яскраве почуття, що імпульсом відчувається на кінчиках пальців і від якого тремтять руки.

Страх. Яскравий, сильний спазм, що стискає горло.

Радість. Вона розливається по всьому тілу м’якою хвилею, відчувається на поверхні шкіри та від неї хочеться танцювати.

Сумніви. Полярні за кольором, напрямом та інтенсивністю почуття.

Розчарування. Пекельне стискаюче щось усередині тепло, від якого перехоплює подих.

Біль. Гаряче почуття, що випалює нас зсередини.

Доброта. Тепла яскрава аура, яка транслюється від нас у навколишній світ.

Печаль. Вона відбирає всі фарби і поглинає всі почуття, як чорна діра, вона не має температури, вона ані сильна, ані слабка, вона ніяка, але її ні з чим не сплутаєш. Паларизуюча повільна отрута, що заповзає і розливається, як Ніжність, тільки навпаки, тому що Ніжність і всі інші почуття вже потонули в ній. Для цього почуття я обрала рентген із запрокинутою головою, бо це – інстинкт, щоб стримати сльози (її улюблений перформанс). Але Печаль має свій життєвий цикл, тому варто дочекатися моменту, коли вона розсиплеться на такий ж самий ніякий попіл, з якого знову проростуть усі поглинені нею почуття.

Кохання. На перший погляд ледве вловиме почуття, яке, пурхаючи, залітає в нас раптово з невідомого напрямку і оселяється там, де серце, розфарбовуючи все довкола кольору Ніжності, бо Любов і Ніжність тісно пов’язані. Найнеслухняніше примхливе і прекрасне відчуття кольору сонця, тому що вона також приносить тепло та запалює внутрішнє світло.

Відчайдушність – її кольори поєднуються з кольорами блискавок в очах, це – імпульс стійкості, рішучості та впевненості, що пробігає по тілу. Дає тонус опору і зупиняється на кінцівці пальця, середнього. 

Незламність – незаперечне почуття, що як ошийник, стримує страх, який стискає горло, знерухомлює його і робить слухняним. Це – наче вбудована конструкція, що вилита з найміцнішої сталі, яка не дає опускати голову в розпачі і не дає зламатися. 

Щастя – це почуття не має конкретного місця проживання в нашому тілі, воно блукає, але де б воно не виявлялося в кожний конкретний момент, його сили вистачає, щоб освітити нас зсередини повністю. Його колір неможливо визначити, це – спалах білого світла, і подібно до того, як білий включає в себе весь спектр кольорів, так і це почуття вміщує різні відтінки відчуттів, для різних людей в різні моменти свого приходу. Це – почуття-абсолют.

Для ілюстрації цього особливого почуття було використано мій власний рентген.

Нагороди

2024 – Prix de la Photographie, Paris (PX3) – Почесна Відзнака в Професійній категорії Special/Others.

22nd Julia Margaret Cameron Award 2023, Почесна Відзнака в категорії Fine Art.

Публікації

FotoNostrum Magazine (February 12, 2024, Part 2, page 480)